Шанхайський університет іноземних мов (SISU) раніше був відомий як "Шанхайський Інститут російської мови", яка називається "Шанхайською школою російсьої мови при Східно-китайському Народно-революційному університеті". Східно-китайський Народно-революційний університет існував тільки більше трьох років. Люди мало знають про нього, а SISUers повинні з ним познайомитися і його поважати. Культурний зв'язок у SISUers успадковує його революційні гени і славні традиції.

На початку травня 1949 року Ден Сяопін, Чень І та Су Юй, керівники Головного комітету Шанхая і Східно-Китайського Бюро Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю, провели зустріч у містечці Сіньфэн міста Даньян провінції Цзянсу, де перебувало командування східно-китайської польової армії, прийняли рішення про створення Східно-Китайського Народно-революційного університету. (СКНРУ). На основі партійної школи Східно-Китайського Бюро ЦК КПК, а команда керівницства комітету Компартії району Бохай Південного філіалу кадрів із Шаньдуна є основою елітами створення СКНРУ. Шу Тона, постійного комісара Східно-Китайського Бюро ЦК КПК і міністра пропаганди призначили ректором СКНРУ. Створення університету - це реалізація стратегічного рішення Центрального комітету Компартії про те, щоб поглинути масових молодих інтелектуалів, адаптуватися до швидкого розвитку Народно-визвольної війни, до гострої і масової потреби в кадрах і талантах для подальших революційних і будівельних справ.

27 травня 1949 Шанхай був звільнений. У липні СКНРУ прийняв перших студентів в Шанхаї. Оскільки готових гуртожитків немав, було необхідно тимчасово зайняти аудиторії та гуртожитки деяких вузів в Шанхаї, які були вільні в літніх канікул, у тому числі були Університет Фудань, Університет Цзінань, університет Гуанхуа та Середня школа Фусін на Північній дорозі Січуань. Студенти повинні бути випускниками середньої школи або вище, у віці від 18 до 25 років. На першому етапі навчаються 4000 студентів. Серед них відомі кінорежисери Сян Кунь, Вень Сійн, Чжан Янь та інші знаменитості.

У зв'язку з швидким розвитком перемоги визвольної війни, час навчання може бути тільки короткочасним. Після вступу в університет студенти в основному вивчають основні теорії революції, принципи і політичні курси Компартії. Після первинного засвоєння позиції, поглядів і методів марксизму і встановлення революційного світогляду про служіння народу, їх кожних призначили роботу і відпустять у велике суспільство, у практику боротьби, де продовжували вчитися і рости.

Перший етап навчання СКНРУ пройшов в Шанхаї. З другого етапу університет переселився в кампус колишнього Східно-китайського військово-політичного університету в Сучжоу. Студенти першого етапу закінчили університет тільки після більш ніж двох місяців навчання. Вони брали участь у роботі звільнення південно-західних районів, створення Північно-східної промислової бази і земельної реформи в сільських районах Чжецзян. Серед студентів першого етапу є 30 осіб, вони залишилися в університеті для зміцнення навчально-методичної роботи. Лі Чжун'ін, колишній випускник SISU (президент офісу іноземних справ Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю, заступник генерального секретаря 7-го постійного комітету національного народного конгресу), хто залишалися в університеті після закінчення вузу і взяв участь у створенні Шанхайської російської школи, згадав, що перші студенти СКНРУ були випускниками старих університетів науки, технології, агрономії й медиціни, в тому числі деяками з членів підпільної комуністичної партії. Сам він таємно вступив у Комуністичну партію Китаю під час навчання в Шанхайському університеті Цзяотун. Новий Китай ще не був створений під час звільнення Шанхая. Щоб  реалізувати повалення старого режиму і встановлення нової політичної влади особистість членів Комуністичної партії, як і раніше, знаходиться в стані секретності. Після заснування Китайської Народної Республіки Комуністична партія Китаю стала правлячою партією. Щоб повною мірою зіграти авангардну і зразкову роль членів Комуністичної партії і роль бойової фортеці партійної організації, у школі 19 жовтня 1950 року відбулося "громадське зібрання Комуністичної партії", була публічно проголошена партійна організація і список членів партії..

СКНРУ створив три галузеві школи: у серпні 1949 року за вказівкою Східно-китайського бюро Шанхайське муніципальне Народне уряд прийняв рішення про створення вищої школи іноземних мов для підготовки групи талантів, хто знають російську мову, що відповідало потребі держави. Під особистою опікою і керівництвом мера Чень І, заснована на четвертій частині СКНРУ, установа Шанхайська школа російсьої мови при Східно-китайському Народно-революційному університеті (далі-ШШРМ. Перша, друга, третя і частини СКНРУ були відкриті, четверта частина знаходиться в стадії будівництва, але ще не розпочалася реєстрація). Призначили Цзян Чуньфан, знаменитого перекладача, президента і головного редактора публікації Шидай, і директор управління мистецтв і ремесел Шанхайського військового Комітету ректором ШШРМ. Лі Чжун'ін, Ван Цісян і Ду Фантьон, які спочатку брали участь у підготовці четвертої частини СКНРУ, в листопаді поїхав у Шанхай, щоб взяти участь у підготовчому будівництві ШШРМ. У той же час СКНРУ реорганізовав Ту Фен(старший віце-ректор ШШРМ) і Цзінь Сімін (директор Управління з академічних питань ШШРМ) і Чжан Тіань (дружина колишнього мера пані Чень І, керівник відділу освіти ШШРМ) і так далі, десятки кадрів з півдня, сформували команду керівників усіх рангів ШШРМ. У листопаді школа була офіційно створена. 23 листопада оголошення про прийом учнів були опубліковане в Шанхайській газеті «Звільнення». При наборі студентів вони залучили російських викладачів і 29 грудня прийняли 389 студентів.

З 5 до 10 січня 1950 року перша партія студентів була зареєстрована в Шанхайський Інститут російської мови на дорозі Баошань(колишня територія другого коледжу Університету Цзінань). У лютому 1950 року штаб-квартира школи переселилася на East Sports Club Road (колишня територія першого коледжу Університету Цзінань, нині частина кампусу Хонкоу SISU). Ці два кампуси є гуртожитками японської  середньої школи під час падіння Шанхая. Вони були зруйновані, вже багато років перебувають в аварійному стані. Серед них було відновлений навчальний будинок з скляним коридором кампуса Хонкоу, яке стало головним навчальним корпусом SISU (був знесений на початку 1990-х років). Після вступу до школи учні жили в бамбуковому сараї, покритому солом'яними дахами і брудом. Два ряди бамбукових сараїв були знесені сильним тайфуном влітку 1950 року. Тому багато студентів були тимчасово ревлаштовані в гуртожитках Університету Гуанхуа, які знаходяться в 2 кілометрів від школи (тепер творчий парк моста Фалань на дорозі Ойянь), день у день, незважаючи на дощ і сильні вітри, студенти йдуть у школи пішки. В кампусі Хонкоу в цілому 20 аудиторій, столи і стільці в них зруйновані і їхні размери відрізняються один з одним. Сотні студентів занурюються в такий простір для самостійної роботи і самонавчання. Там не було їдальні, і всі взяли їжу і принесли її в аудиторії їсти. В залі (насправді тренажерний зал) немає столів і стільців, і всі, сидіяючи на підлозі, слухають доповідь і проводять засідання. Гуртожитки кадрів використовуються в якості не тільки офісів, але й конференц-залів. Столи для навчання також використовуються столами для роботи. Якщо стільців не вистачає, всі сидять у ліжку і обговорюють роботу.

19 лютого 1950 року відбулася урочиста церемонія відкриття Шанхайської школи російської мови. Червоні прапори ширяють у кампусі на дорозі східно-спортивного клубу, президент СКНРУ Шу Тон, віце-президент Лю Гейпін та інші керівники прибули в ШШРМ рано вранці, щоб перевірити підготовку до відкриття. О 5 годині дня, мер Чернь І прийшов і почав працювати після того, як просто з'їв чашу з локшиною. Почалася церемонія відкриття. Зал був яскраво освітлений. На сцені та внизу сцени були повні столів і стільців. На трибуні зайняли місця мер Чень І, президент СКНРУ Шу Тонг, Лю Гейпін, ректор ШШРМ Цзян Чуньфан і Ту Фен, і також запросили директора Асоціації зарубіжних народів СССР Зібуновський, секретар О'Кіф, президент Шанхайського відділення Товариства ІТАР-ТАСС Ся Мін, і радянський інвестор видавництва «Таймс» За Каймо. У перших двох рядах аудиторії сиділи китайські професори Ву Кеюань, Ци Хунцзюнь, Ся Чжун’і, Чжу Юньцзін, Чжу Суцін і більш 20 радянські викладачі, як Косовський. Величезна кільуість знаменітих викладачів, безсумнівно, додала багато віри і впевненості першій партії студентів. Мер Чень І докладав без читання статей. Голос його був гучним і не було потреби в мікрофоні. Від міжнародної ситуації до внутрішньої ситуації, з півдня на північ, він розказував більше години. Нарешті, він приділяє особливу увагу якості освіти студентів. Він сказав: "Нові китайські робітники, хто знають російську мову, повинні встановити погляд на служіння людям і повинні зняти чисту технічну точку зору і перспективи зайнятості. З правильного погляду, вивчення російської мови буде корисним. Використовуйте цей мовний інструмент для поглинання іноземного успішного досвіду і передової науки і технології, щоб служити нашому революційному будівництву в Китаї ... "

У червні 1950 року вибухнула корейська війна, і Сьомий флот ВМС США вторгся на Тайванську протоку. Міжнародні та внутрішні ситуації зазнали серйозних змін. У листопаді того ж року, Шанхайський Інститут російської мови була перейменована в "Спеціалізована школа іноземних мов при Східно-китайському народно-революційному університеті", і група англійської мови була додана, набрано 90 студентів англійської мови (як трохи знають англійську). У лютому 1951 року 44 студента з групи англійської мови сформували команду для китайських народних волонтерів, щоб піти на передову лінію корейської війни, щоб підтримати навчання та управління військовополоненими на корейському полі бою. 20 вересня 1951 року Спеціалізована школа іноземних мов при Східно-китайському народно-революційному університеті була перейменована в Шанхайську спеціалізовану школу російської мови. (перейменована у «Шанхайський Інститут іноземних мов» у червні 1956 року).

Друга віддільна школа, створена СКНРУ- це «Інститут політичних досліджень». Директор - Чен Туншен, перший заступник міністра праці Об'єднаного фронту Східного- китайського Бюро КПК. Студенти в основному є колишні старші педагоги у Східно-Китайському регіоні, такі як Чень Гуаню, президент університету Цзіньлін, Чжан І, президент університету Фудань, О Юаньхуай, президент університету Дася, а також знаменитості з релігійних кіл і демократичних партій. Чиновники середніх і старших рівнів уряду Гоміндану, такі як "представник національного університету" Цзоу Шуюань та директор Інституту інтроспекції Сучжоу Гоміньдану Лю Юнь,.

Третя школа, приєднана до СКНРУ - це «школа для швидкого культивування робітників і селян» (попередник середньої школи при Університеті Фудана). Учні - видатні робітники та селяни, обрані партійними та державними органами, фабриками та сільськими районами. Вони тільки читали кілька років книги, навіть не ходили в школу. Сьогодні середня школа при Університеті Фудан стала одною з відомих шкіл у Шанхаї.

У грудні 1952 року Східно-китайський Народно-революційний університет було наказано розформувати. Історія СКНРУ не довга, але він у значній мірі сприяв революції і будівництву Нового Китаю, також підготував безліч талантів у різних дисциплінах. Колишній президент Пекінського університету Ву Шуцін (економіст) є студентом першої партії СКНРУ. Були багато лідери, експерти і генерали, хто закінчили Східно-китайський Народно-революційний університет. Від набору першої партії студентів у Шанхаї в липні 1949 року до зауінчення університету студентів п'ятої партії і розформування університету в 1952 році, СКНРУ підготував понад 15 000 кадрів для Нового Китаю (за винятком віддільних шкіл Нанкіна, Чжецзяна і Чунціна).

Шу Тон, президент Східно-китайського Народно-революційного університету, був пролетарським революціонером старшого покоління в Китаї. Він також був відомим каліграфом і засновником Асоціації китайських каліграфів. Його стиль каліграфії являє собою колекцію з 100 майстрів, гідних, елегантних і самодостатніх. Університетська вивіска "Китайського анти-японського військового і політичного університету" у період Ян'ань, а також "єдність, напруженість, серйозність і жвавість" дев'ятисловного девізу по обидві сторони університетських воріт написав Шу Тон. Хе Сяннін сказав: "Є дві ручки в КПК і Гоміндан. Гоміньдан має Юй Юрень, і Комуністична партія має Шу Тон. Я віддаю перевагу Шу Тон. "Після створення Шанхайської школи російської мови Шу Тон був запрошений вписати назва університету "Шанхайська спеціалізована школа російської мови".Коли був головою Східно-китайського культурного і освітнього комітету Східно-китайського бюро КПК, він також написав назви для багатьох університетів у Шанхаї, таких як Університет Тунцзі, назва бібліотеки Іфу кампусу Хонкоу нашого університету.

20 грудня 1984 року відбулася 35-а річниця святкування заснування Шанхайського Інституту іноземних мов. На запрошення професору Ху Менхао, президента Шанхайського Інституту іноземних мов, студента першої партії СКНРУ, Шу Тон здійснив спеціальну поїздку з Пекіна до Шанхая для участі у святкуванні. Його запросили сидіти в центрі трибуни святкування вечірки. Ліворуч - старий президент Шанхайського Інституту іноземних мов Цзян Чуньфан (батько Китайської Енциклопедії), а праворуч - член ЦК КПК і президент університету Фудань, академік Сіе Сіде. Шу  Тон відвідав масштабну виставу 35-тої річниці заснування університету і кампус. Він був щиро в захваті від нових плодів, зроблених Шанхайського Інституту іноземних мов.

25 травня 2014 року в Університеті Фудань відбулися 65-річчя «Східно-Китайського народно-революційного університету» та церемонія відкриття пам'ятника «Східно-Китайського народно-революційного університету». У честь 65-ї річниці створення Східно-Китайського народно-революційного університету, колишній командувач другої артилерії (нині Ракетна армія) Народно-визвольної армії Китаю і командир Нанкінського військового регіону вписав назву пам'ятника "старе місце Східно-китайського Народно-революційного університету" і сподівався, що майбутні покоління згадають видатний внесок Східно-китайського Народно-революційного університету до створення і будівництва великої справи нового Китаю. Як представник Шанхайського університету іноземних мов (Шанхайський Інститут російської мови при Східно-Китайському народно-революційному університеті), мене запросили посидіти на трибуні урочистого засідання і виступити з  промовою. Мене тепло прийняли учасники.

Автор: Мен Цінхе

Головний редактор: Мей Ін

Заступник головного редактора: Лі Цзижу