19 травня 2018 р. із викладачами та студентами нашого університету я побувала у Нанкіні.

Нанкін – мегаполіс у східному Китаї, відомий як «столиця десяти династій». Як і інші китайські міста, Нанкін зримо змінився завдяки стрімкому економічному розвитку. Водночас, у місті органічно поєднуються сучасні тенденції і багаті історичні та культурні традиції. Нанкін – столиця прибережної провінції Цзянсу. Місто розташоване на березі річки Янцзи, яка в цих місцях дуже широка. Є також багато озер. Вологе жарке тутешнє літо робить місто буквально «розпеченим пеклом» Китаю. Назва міста (в китайській вимові – «Наньцзін») означає «південна столиця» – так місто називається з 1421 року, після того, як імператорський двір переїхав до Пекіна.

У Нанкіні ми відвідали Нанкінський Музей та Меморіал жертв Нанкінської різанини.

Спочатку ми поїхали у Нанкінський музей (Наньцзін-боугуань).

По дорозі до могили імператора Мін, розташованої перед східними міськими воротами Чжуншаньмень, знаходиться побудований в класичному стилі музей, історія якого бере початок в 1933 році. Бронзові статуї і дорогоцінне похоронне вбрання епохи Хань із нефритових пластинок належить до його головних скарбів.

Цей дивовижний музей зібрав у своїх стінах шедеври китайського мистецтва і безліч артефактів, знайдених на території КНР у різні періоди. Окремо варто відзначити, що музей був найбільшим у Китай до 1950 року, а саму будівлю побудували ще в 1933 році. Перший директор музею Цай Юаньпей був відомим державним і громадським діячем. Завдяки своїм контактам він зміг зібрати унікальну колекцію реліквій (419 тисяч експонатів), вік багатьох із яких налічує більше 6000 років.

Сувої з давньою каліграфією, вироби зі срібла, кераміки і нефриту, старовинна зброя, безліч археологічних знахідок різних століть – все це можна побачити в великих залах музею, розташованих на площі в 70 000 квадратних метрів. В нинішній час фінансування музею проводиться повністю за рахунок держави.

Потім ми відвідали Меморіал жертвам Нанкінської різанини.

Меморіал жертвам «Нанкінської різанини» – це пам’ятник, споруджений як данина скорботної пам’яті безневинним жертвам найбільш шокуючих подій у 2500-річній історії Нанкіна, коли в грудні 1937 року протягом шести тижнів в ході другої японсько-китайської війни японська армія здійснювала безпрецедентні за своїми масштабами і жорстокістю звірячі вбивства і зґвалтування в Нанкіні. Цей меморіальний комплекс, який є головною визначною пам’яткою цього древнього міста, побудований у 1985 році. Він був розширений в 1995 році в пам’ять про жертви репресій гоміньданівського уряду в період з 1927 по 1949 роки. Меморіальний комплекс розташований у парку Юйхуатай, біля сумнозвісного пагорба Юйхуатай у Цзяндунмен, на тому місці, яке стало місцем масового поховання, братською могилою безлічі безвинних жертв як мирного населення, так і китайських військовополонених. Це місце всипано галькою, і число цих каменів неможливо порахувати так само, як не злічити всіх тоді убитих в Нанкіні.

Тут ми вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання.

Меморіал жертвам «Нанкінської різанини» – пам’ятник, документ похмурої сторінки історії міста.

Пам’ятник є вражаючою за своїми масштабами композицією, на якій зображено дев’ять 30-метрових кам’яних фігур, що спрямували свої непокірні і суворі погляди на невидимого супротивника. Пам’ятник є документом трагічних сторінок історії японсько-китайських відносин, коли при потуранні гоміньданівського уряду Нанкіна, який переконав жителів залишатися в місті, японська армія безперешкодно зайняла його, після чого й сталися скорботні події, які увійшли в історію як «Різанина в Нанкіні». Шість тижнів обернулися для городян справжнім пеклом, жорстокої бійнею. Вороги не використовували вогнепальну зброю. Людей обезголовлювали, спалювали, закопували живцем, скидали в річку Янцзи. Жінкам розпорювали животи, вивертали нутрощі. Відповідно до новітніх досліджень, загинуло близько сімдесяти тисяч людей, десятки тисяч жінок і дівчат у віці від 11 до 76 років зазнали зґвалтування, а потім були вбиті.

Це музей як нагадування про звірячі злочини XX століття. Одночасно з меморіалом був побудований і музей, в якому і зберігаються матеріали, які доводять факти різанини. Це фотографії, документи, зброя і свідчення людей, які залишилися в живих. В одному із залів двоповерхового музею відвідувачі можуть побачити розкопки скелетів з масових поховань. Все це служить нагадуванням про звірячі злочини, щоб не допустити їх повторення в майбутньому.

Після відвідин музею мій настрій було дуже важким. Нам треба пам’ятати історію, але не переносити ненависть у сьогоднішній час.

20 травня ми поїхали в Чанчжоу. Там ми відвідали початкову школу дороги Джофанг. У школі розташований меморіальний зал Цзяна Юфаня, який був серед тих, хто заснував Шанхайський університет іноземних мов у 1949 році. Цзян Юфань був першим ректором нашого університету.

Автор: студентка четвертого курсу Інститут Росії, Східної Європи та Центральної Азії Чу Чу

Головний редактор: Мей Ін

Заступник головного редактора: Лі Цзижу