Контакти для преси

SISU News Center, Office of Communications and Public Affairs

Tel : +86 (21) 3537 2378

Email : news@shisu.edu.cn

Address :550 Dalian Road (W), Shanghai 200083, China

Читати за темою

ІІІ Український форум шовкового шляху: інвестиції у інновації і стартапи


27 November 2018 | By SISU Українська | SISU

Нещодавно у Києві, під час проведення ІІІ Українського Форуму Шовкового шляху, відбулася виставка інноваційних технологій України та Китаю. Передові технологічні компанії обох країн представили нові розробки інтелектуальних систем, розумного міста, смартагротехнології, енергоефективності, авіакосмічної галузі, робототехніки, доповненої реальності та інші новинки. Український Форум Шовкового шляху вже традиційно став платформою, яка професійно комутує ідеї з інвестиціям.

Що важливо, кожну компанію-учасницю виставки представляли саме автори й розробники проектів. Експонентами виставки стали вже добре відомі за межами країни українські стартапи: Мальва - ракетно-космічний комплекс повітряного старту, Еней - робот для дослідження лавових трубок на Марсі, Міні-рейс - сімейство багатофункціональних безпілотних апаратів, APOSTERA - проект віртуальної реальності для автомобілів, демомодель кластерної роботоекономіки проект RoboCharge і українські електробайки Delfast Bikes, що серед своїх досягнень мають позицію в Книзі рекордів Гінесса.

Українські експерти впевнені, що саме у нас народжуються, зростають одні з кращих «мізків» світу і зараз настав той момент, коли кількість нарешті переходить в якість. Сьогодні Україна є провідним гравцем на ринку IT-аутсорсінгу Східної Європи, все більше з'являється успішних стартапів, вартих уваги держави і інвесторів.

Наприклад, стартап GitLab, який заснував харків'янин, залучив $100 млн. інвестицій серії D від Iconiq Capital. Клієнтами GitLab є понад 100 тисяч компаній, зокрема IBM, Sony, NASA, CERN, Alibaba, Intel, Invincea, O'Reilly Media, Leibniz-Rechenzentrum (LRZ) і Jülich Research Center. З 2014 року компанія взяла участь більш ніж у мільйоні проектів.

Україні є що запропонувати

Коли ми шукаємо напрям, з якого Україна може почати спуртувати й посісти достойне місце у світових ланцюжках доданої вартості мова має йти саме про національні стартапи.

Лише протягом 2018 року в нашій країні було презентовано чимало блискучих і практичних ідей від стартаперів. Команда українського стартапу Smart-MAC розробила розумний лічильник, який відстежує, скільки електрики ви витрачаєте і на що. Він допомагає економити на комунальних оплатах, як бізнесу, так і в побуті. Стартап Kwambio є першим інтернет-магазином дизайнерських 3D-моделей. Ви можете зайти на сайт, завантажити свою ідею, а хлопці надрукують на 3D принтері ваше замовлення.

Стартап Rentberry займається орендою нерухомості. Основний офіс компанії в Києві, але зареєстрована вона в США, де здебільшого й знаходиться аудиторія програми. Rentberry спрощує пошуки орендодавця і оренди житла. Орендонаймачу тепер не потрібно думати з приводу того, де знайти квартиру і як підписати договір без ризику виселення. А завдяки стартапу Ring ви зможете побачити хто проситься до вас в будинок, навіть перебуваючи на іншому кінці земної кулі. Дзвінок в двері автоматично дублюється на смартфон або на будь-який інший гаджет. Поки Ring користується неабияким попитом у США, але прогнозують, що років через 5-7 цей винахід оцінять і на батьківщині.

Український стартап Petcube за перших 45 днів зібрав на краудфандінговій платформі Kickstarter рекордні $250 000. Сьогодні гаджет продається по всьому світу, а в США він взагалі став одним з найпопулярніших подарунків. Цей спеціальний пристрій дозволяє працюючим власникам котів і собак годувати, бавитися і спілкуватися зі своїм улюбленцем на відстані та у будь-який час. Ще один український стартап La Metric прославився завдяки Kickstarter. Це - «розумний» настільний гаджет, який може відображати динамічно змінну інформацію на кшталт часу, погоди, кількості передплатників, індексу на біржі тощо.

Завдяки нашій винахідливості, українські інновації і креативи визнають і сприймають далеко за межами країни. Втім, експерти констатують, що найактивніше вкладаються в українські стартапи американські фонди. Саме у такому «розпліднику» ідей представництво ЄС в Україні, у рамках кампанії «Прямуємо разом», запустило «Карту можливостей для малого і середнього бізнесу».

На платформі представлена докладна інформація щодо ініціатив і програм Європейського союзу для малого і середнього бізнесу: EU4Business, COSME і Horizon 2020. Інформація поділена на чотири категорії: фінанси, знання, ринки, регулювання бізнесу. За допомогою цієї Карти можливостей можна дізнатися, як вийти на міжнародні ринки, де знайти фінансові ресурси, як розвинути навички ведення бізнесу і поліпшити діловий клімат в Україні.

Український Форум Шовкового шляху (SilkLink Forum) – один з найбільш авторитетних та визначних заходів, що третій рік поспіль наполегливо пов`язує українські інноваційні проекти з можливостями інвестування. Голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (SFII) В.Ставнюк вважає, що будівництво потужних та інноваційних СЕС, сміттєспалювальних заводів, ліній виробництва стало можливим завдяки роботі Silk Link та SFII.

Прозорість, ефективність та взаємна вигода – ось основні принципи, на яких повинна будуватися співпраця між іноземними інвесторами, вітчизняними розробниками та Українською державою. На думку голови правління SFII, Україна зможе стати найбільш перспективним ринком для інвестування. За рахунок стратегії співінвестування та консорціумного кредитування Україна зможе залучити до своєї економіки не лише фінансові ресурси, але й технологічні ноу-хау та методики їх адаптації.

Китай цілеспрямовано підтримує своїх стартаперів

Саме тому майже щодня світ дізнається про досягнення китайських стартапів. От і минулого тижня з Китаю повідомили, що стартап під назвою Qing Tao Energy Development Co. знайшов ключ до серійного виробництва твердотільних акумуляторів. Невелика компанія вже нібито налагодила у східній частині КНР випуск батарей потужністю приблизно в 100 МВт\год на рік. Акумулятори твердотільного типу повинні вирішити всі проблеми з довговічністю, швидкістю зарядки і витривалістю батарей.

Аналітики відзначають, що кількість і якість китайських стартапів різко зросла за останнє десятиліття. У 2017 р. 48% акціонерного фінансування, залученого до стартапів з штучним інтелектом (ШІ), відбулося у Китаї, проти 38% у США. Це велике зростання у порівнянні із 2016 р., коли Китай представляв тільки 11% глобального фінансування ШІ. Втім, ШІ є не єдиною галуззю, де росте кількість китайських стартапів і їх фінансування.

Експерти звертають увагу, що Китай має кілька унікальних стратегічних переваг в порівнянні з американським стартап-середовищем. Наприклад, Уряд Китаю не боїться впливати на приватний сектор. Вони роблять це шляхом директив і фінансування. Так, у липні 2017 р. Державна Рада КНР оголосила про свої «плани розвитку штучного інтелекту наступного покоління» із сміливою метою стати глобальним інноваційним центром ШІ до 2030 року.

Тактично «менше регулювання» в Китаї може означати видачу однієї національної ліцензії замість 50 окремих державних ліцензій в США або взагалі нічого не регулювати протягом перших 3 років роботи стартапу (наприклад, у випадку з компанією мобільних платежів Alipay).

До переваг також відносять той факт, що під час переходу від стадії країни, яка розвивається, до статусу розвинутої країни багато країн пропускають покоління технологій, на які інші, розвинені країни, витратили десятиліття.  Наприклад, в багатьох країнах Африки рівень проникнення мобільних платежів фактично перевищує рівень споживання електроенергії або чистої води. А у Китаї люди використовують свої мобільні телефони для оплати товарів в 50 разів частіше, ніж американці, тому що у Китаї кредитні карти ніколи не отримували такого ж проникнення, як у США.

Безумовно, перевагою є й демографічний фактор. Населення Китаю більш ніж в 4 рази перевищує населення США. У Китаї 160 міст з населенням більше 1 мільйона чоловік, а в США лише 10. Ілюстрацією сили цієї демографії може бути історія велосипедної компанії Mobike, якій знадобилося лише 10 місяців, щоб вирости від нуля до 20 мільйонів замовлень (або поїздок) на день.

Складений фахівцями список із 10 кращих китайських стартапів у 2018 році включає кілька «єдинорогів», а також стартапів, що найкраще готові подолати мільярдні оцінки у наступні кілька років. Серед них Rooboкомпанія, що розробляє сервісних роботів наступного покоління. Їх кращий споживчий робот BeanQ виграв премію Best of Red Dot у 2017 р. BeanQ від RooboRoobo продовжує впроваджувати інновації за допомогою лінійки роботів, випустивши новинку під назвою Farnese. Робот може вести бесіду, переміщатися аеропортами, банками, торговими центрами і конференц-залами.

Стартап CloudWalk займається технологією розпізнавання осіб. Він привернув значне фінансування від Shunwei Capital, Oriza Holdings і Puhua Capital ($75 млн.) і уряду міста Гуанчжоу ($301 млн.). Cloudwalk також співпрацює з урядом Зімбабве, щоби широкомасштабно тестувати свою технологію в роботі з іншою етнічною приналежністю.

Більшість людей в Китаї використовують свої телефони, щоб робити покупки, сплачувати рахунки і податки. Їх батареї зазвичай розряджаються до кінця дня, а іноді і до обіду. Багатьом жителям незручно постійно носити з собою важкі зовнішні акумулятори. Стартап Laidian з оренди пауербанків надає альтернативу. Більшість орендних терміналів розташовані в торгових центрах, метро і залізничних станціях, де більше 20 000 користувачів щодня орендують зарядні станції. Стартап отримав $20 млн. інвестицій у 2017 році.

Стартап VIPKid є сайтом з репетиторства англійської мови. Відповідно до інформації від інвестора, якщо станом на 2017 рік у VIPKid було 296 363 студентів і 38 724 викладачів, то до 2019 року вони прогнозують майже 10-кратне зростання кількості учнів: до 2,4 млн. А стартап iCarbonX спеціалізується на  зберіганні даних і прагне поліпшити охорону здоров'я з використанням штучного інтелекту і біотехнологій. iCarbonX заснував Digital Life Alliance, який об'єднує компанії у навчальну екосистему навколо здорового способу життя.

Нещодавно Сіньхуанет повідомила, що китайський стартап Enovate створив потужний електричний кросовер ME7, який виділяється привабливим дизайном, а також якісними характеристиками. Поки на рахунку виробника це  єдиний продукт. Маловідомий стартап фахівці оцінили у $30 млрд. і він став четвертим за вартістю стартапом світу.

За повідомленням Сіньхуа, 16 листопада 2018 р. представники КНР відвідали ІІІ Український форум Шовкового шляху у Києві і на виставці інноваційних технологій презентували китайські досягнення. Україна і Китай прагнуть зміцнення співпраці і, як цитує видання керівника «Silk Link» Ірину Никорак: «український бізнес готовий реалізувати спільні проекти з китайськими партнерами в Україні».

Менше слів, більше справ

Не варто очікувати, що інноваційний сектор економіки зростатиме на ентузіазмі бізнесу, неурядових організацій і сам по собі. Стартапи та інновації можна радше порівняти з коштовностями, яким потрібен особливий догляд держави і особливі заходи по їх збереженню та захисту. Всі відомі заходи вже успішно пройшли випробування в багатьох країнах світу. Залишається лише вивчити цей досвід та адаптувати під наші умови.

Серед дієвих державних стимулів для інновацій експерти називають вирахування інвестицій у R&D з бази оподаткування компаній, пільгові ставки податків та «податкові канікули», кредити та гранти, прискорена амортизація основних засобів, звільнення від зборів на інфраструктуру та від земельної ренти, страхування інноваційного експорту, державні закупівлі інновацій. Наприклад, Бельгія, Велика Британія, Мальта, Польща, Словенія, Угорщина та Чехія застосовують податкові пільги у формі додаткових вирахувань з оподатковуваної бази, які навіть перевищують реалізовані витрати.

Вагому роль в інноваційній діяльності відіграють технологічні зони розвитку у формі технопарків чи бізнес-інкубаторів. У впровадженні цих інструментів лідирує Західна Європа. Підприємства, що займаються R&D у технологічних зонах, зазвичай звільнені від податку на землю, збору на інфраструктуру та від обов'язкового продажу коштів в іноземній валюті, які були отримані від реалізації продукції. Держави активно стимулюють розвиток таких зон капітальними інвестиціями.

Держави багатьох країн сприяють створенню R&D-центрів. У країнах, що прагнуть залучити додаткові інвестиції до інноваційного сектору, популярні «податкові канікули» для R&D-центрів. У Китаї, Ізраїлі та Мексиці дія «канікул» поширюється на всю їх територію, а в інших – на окремі регіони, як у Канаді та Індії, або навіть на окремі проекти. Додатково, R&D-центрам зазвичай надається право безоплатного користування землею, придбання землі за пільговою ціною (Чехія), звільнення від сплати податку на нерухомість (Білорусь) та знижена ставка податку на репатріацію прибутків (Білорусь – 5%, Ізраїль – 15%).

Щоб стимулювати компанії модернізувати виробництво, такі держави, як Бельгія, Данія, Люксембург, Нідерланди, Португалія та Фінляндія активно використовують прискорену амортизацію. У Канаді пришвидшена амортизація складає 100% вартості активу за рік — ця опція стає доступною для основних фондів, які використовуються більш ніж на 90% у R&D.

Ще один потужний стимул – державна підтримка інноваційних робочих місць. Наприклад, у Чехії надається фінансова підтримка у розмірі 9 000 доларів на одне нове робоче місце в R&D-проектах. У Нідерландах оподаткування заробітної плати та відрахування на соціальне страхування для працівників, які проводять кваліфіковані дослідження, зменшуються на 35% (50% для стартапів) за перші €250 тис. витрат. У Канаді пільгові кредити надаються перш за все малим та середнім підприємствам або тим, що розташовані в пріоритетних зонах.

Держави також стимулюють експортно-кредитні агентства (ЕКА)  фінансувати міжнародні експортні та комерційні операції. Діяльність ЕКА має значний сенс, адже експорт високотехнологічної продукції пов’язаний з серйозними комерційними та некомерційними (особливо політичними) ризиками. Тому страхування, що покриває експортні неплатежі, позитивно впливає на обсяги інвестицій. Індія, наприклад, завдяки стимулюванню інноваційного експорту за останні роки зробила значний стрибок у галузі ІТ.

Державні закупівлі є потужним інструментом стимулювання галузей. Так, у більшості розвинених країнах через державні закупівлі розподіляється близько 15% ВВП, що складає майже 30% витрат бюджетів цих країн. У підтримці державних закупівель інновацій успішним є досвід Європейського Союзу, де державні органи стають замовниками інноваційних товарів або поділяють ризики та вигоди від комерціалізації R&D. В ЄС на 2018-2019 роки заплановано €124 млн. фінансування для інноваційних закупівель у рамках програми «Горизонт 2020».

Україні не завадить такий інструмент як патентні бокси. Наявність такої переваги, як Патентний бокс - це спеціальний податковий режим для інтелектуальної власності. Така преференція передбачає сприятливі податкові ставки на дохід від інтелектуальної власності, або дозвіл на вирахування цього доходу з бази оподаткування.

Нашій країні потрібно якомога скоріше брати на озброєння перевірені стимули для розвитку стартап-руху, R&D та інноваційних компаній. В Україні поступово створюється необхідне середовище для розвитку стартапів і інвестиційної діяльності, але ще багато чого потрібно зробити. Стартап-економіка відкриває неймовірне поле можливостей. Кожен новий проект для інвестора може стосуватися нової галузі та аудиторії. Але якщо говорити про якийсь системний розвиток, експерти радять бути особливо чуйним саме до інфраструктурних рішень.

Інформація заснована на аналізі даних в секторах, що найбільш швидко зростають, а також на інтерв'ю з галузевими експертами, інвесторами і підприємцями свідчить, що розвиток інноваційної економіки потребує цілеспрямовано підтримки держави. Досвід Китаю може бути неоціненним в цьому сенсі.

Ініціатива «Один пояс, один шлях» полягає у створенні транспортно-логістичної інфраструктури, яка з'єднає Китай з країнами Південно-Східної Азії, Центральної Азії, Близького Сходу, Європи і Африки, і дозволить з високим ступенем ефективності переміщати товарні потоки. Китай має намір інвестувати в цей проект $126 млрд. Усі експерти ІІІ Українського Форуму Шовкового шляху одностайні в одному: уперше за всі ці роки Україна дійсно готова прийняти китайські інвестиції та виступити надійним партнером.

Можливо, наступного року нашим країнам прийде час зосередитися на інноваціях і присвятити цій темі окремий українсько-китайський форум, покликаний продовжити розвиток платформи для відкритого діалогу між українськими і китайськими інвесторами, і сприяти трансферу технологій та комерціалізації науково-технічних досягнень двох країн.

Українська асоціація Шовкового шляху Silk Link, як досвідчений організатор форуму, у 2019 році може стати платформою для відкритого діалогу та співпраці між українськими і китайськими професійними інвесторами. Експерти двох країн погоджуються, що 2019 рік має стати роком рішучих дій та початком реалізації масштабних українсько-китайських проектів.

 

 

Джерело: Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

http://www.tianxia.link/uk/article/7358-iii-ukrayins-kii-forum-shovkovogho-shliakhu-inviestitsiyi-u-innovatsiyi-i-startapi

Головний редактор: Мей Ін

Заступник головного редактора: Лі Цзижу

Поділитися:

Контакти для преси

SISU News Center, Office of Communications and Public Affairs

Tel : +86 (21) 3537 2378

Email : news@shisu.edu.cn

Address :550 Dalian Road (W), Shanghai 200083, China

Читати за темою