Коли ми ще були в Китаї, наші викладачі розказували нам про життя українців, більше того, про українські страви, наприклад, борщ і пюре. З цих пір я почала цікавитися українською кухнею. 

    Одного разу ми з подругою їздили в російський ресторан і куштували страви, які мені не сподобалися. Тому я трошки турбувалася, що я не зможу звикнути до української кухні. Але, коли я вперше спробувала українську їжу у Львові, я відразу полюбила її: борщ, солянка, пюре, млинці, різноманітні котлети, шашлик, вареники і т.д..

    Насправді українські та китайські страви мають деяку подібність. У Китаї ми також їмо вареники, в яких є м'ясо й овочі. 

   Я часто обідаю і вечеряю в Пузатій хаті і Китайській кухні (це ресторан, в якому готують китайські страви). Зараз я в Україні, тому зазвичай думаю про китайську кухню. Щонеділі я готую страви в гуртожитку два рази. Хоча, на жаль, у Львові нема так багато овочів, але є багато молочних продуктів та смачних ковбас. 

     Мені здається , що я буду часто згадувати про українську їжу.

Автор: Лі Жоуячжи, студентка  третього курсу